1. Лєанід Ковєль
Кращого дебюту, ніж забитий гол у першому ж матчі за нову команду, годі було й чекати. Це, до речі, оцінили й фани, які в опитуванні на офіційному сайті клубу назвали його кращим гравцем березня. Незважаючи на те, що не минуло й тижня після переходу Лєаніда до стану „зелено-білих”, наставник „Карпат” Олександр Іщенко ризикнув його поставити з перших хвилин уже першого матчу. І, як виявилося, не прогадав. У поєдинку проти „Кривбаса” Ковєль не лише забив красивий гол, а й став найкращим гравцем того матчу. Швидкість, настирність та акцентований удар – головні козирі футболіста Ковєля, у чому вже встигли переконатися вболівальники та футбольні спеціалісти України.

Доволі цікавою виглядала б пара форвардів Батіста – Ковєль, у якій техніка, гольове чуття та атлетизм бразильця поєднувалися б зі швидкістю та настирністю білоруса. Проте ці футболісти разом провели лише один матч, і поки що неозброєним оком помітно, що вони ще не зігралися. Про це свідчить хоча б епізод в луганському поєдинку, коли Батіста та Ковєль удвох втратили реальний шанс відзначитися, виходячи на одного захисника „Зорі”. Проте досвід і зіграність завжди приходять з часом, тому фани небезпідставно можуть сподіватися на те, що ця пара форвардів ще про себе заявить.

2. Василь Кобін
Мабуть, найкращий креативний гравець „Карпат” на старті другого кола. Василь Кобін традиційно після міжсезонних зборів підходить до поєдинків чемпіонату у чудовій формі, тоді як деякі інші його партнери по команді лише „втягуються” в сезон. Чи вдасться йому пройти усю дистанцію другого кола в таких ігрових кондиціях – покаже час. У березні Василь виглядав краще за своїх колег по амплуа Сучкова та Худоб’яка (останній, щоправда, більше грав не як крайній півзахисник, а на позиції „під форвардами”). Його активність на правому фланзі у домашньому матчі проти „Кривбаса” привела до голу у ворота Старцева: саме Василь зробив результативну передачу Ковєлю. Будемо сподіватися, що до поєдинку проти донецького „Металурга” цей важливий для „зелено-білих” гравець встигне відновитися після вірусного захворювання. Нагадаємо, що Василь Кобін - останній гравець команди, хто підхопив небезпечний вірус.

3. Микола Іщенко
У зимове міжсезоння Миколу Іщенка обрали капітаном команди. І хоча до капітанської пов’язки йому не звикати (свого часу Іщенко був капітаном молодіжної збірної України), проте бути капітаном команди – це завжди додаткова відповідальність. Давнього партнера Іщенка по центру захисту Андрія Распопова виставлено на трансфер, тому Миколі зараз доводиться звикати до гри свого нового напарника Тараса Петрівського. Наразі у Тараса ще занадто мало досвіду, аби безболісно влитися в основний склад команди на такій відповідальній позиції. Тому Миколі Іщенку подекуди доводиться відпрацьовувати і за себе, і за свого колегу. Два пропущених на старті голи відбулися в результаті стандартів (після подачі кутового та пенальті), і вини центру захисту у них немає. Тому гру центральної осі захисту на чолі з Миколою Іщенком у двох перших матчах після зимової перерви можна вважати цілком задовільною.

4. Мацей Налєпа
„Двічі в одну річку не ввійдеш” – це прислів’я польського голкіпера „Карпат” Мацея Налєпи, схоже, не стосується. Після того, як Андрій Тлумак підписав попередній контракт з „Металістом”, Налєпа після кількарічної перерви знову повернув собі місце голкіпера № 1. У двох стартових поєдинках Мацей пропустив два голи, проте в жодному з них його вини не було. У матчі з „Кривбасом” Петро Ковальчук забивав головою без опіки гравця „Карпат”. А в поєдинку проти „Зорі” у ворота „Карпат” забивали з 11-метрової позначки. Хороший воротар - це стабільний воротар. Жодної помилки голкіпер „Карпат” у перших двох матчах не припустився – і це найголовніше. І хоча період адаптації до поєдинків вищої ліги у поляка ще, мабуть, триває, проте вже зараз можна стверджувати, що оборонці „зелено-білих” можуть бути спокійними за свій останній рубіж. Будемо сподіватися, що Налєпа, який в одному зі своїх інтерв’ю зізнався, що навіть хотів повісити бутси на цвях, нарешті подолав уже досить затяжну кризу у своїй кар’єрі.

5. Володимир Федорів
У діях правого захисника „Карпат” за період проведення командою матчів у вищій лізі явно помітний прогрес у тактико-технічних діях. Зараз уявити собі „зелено-білих” без цього оборонця уже не можливо. Не секрет, що основний козир гри „Карпат” – це фланги. І Володимир Федорів зараз є невід’ємною частиною флангової моделі гри команди, причому не лише у захисті, а й в атакуючих діях. Схоже, критика Олександра Іщенка на початку цієї першості позитивно вплинула на Федоріва. Нагадаємо, що тоді наставник „Карпат” зазначив, що крайньому захиснику „зелено-білих” варто було б більше підключатися до атакуючих дій – мінімум 5-6 разів за тайм. Тепер футболісту, котрий грає на правому фланзі півзахисту (у двох березневих поєдинках це переважно був Кобін) набагато легше, коли за спиною є така підтримка, як Федорів.

Підготував Юрій Басенко