Скачать без регистрации mp3 файлы

Кубок "Лева" | Результат матчів, турнірна таблиця. (ОНОВЛЕНО)

П’ятірка найкращих гравців „Карпат” у березні. Версія Інформаційного центру ФК „Карпати”

Ярослав Кікоть: Серед тренерів є такі, хто шукає „контакту” з суддями”

Програна битва, не програна війна?

Апеляція "Карпат" відхилена. Львівський клуб боротиметься за свої права

Василь Рац: „Коли в команді стільки хворих гравців – поєдинок потрібно переносити”

ФК „Карпати” припиняє "когутині бої" і розпускає „Команду” брехунів та підлабузників

Карпатівці йдуть на поправку

„Невже потрібно ризикувати здоров’ям футболістів заради кількох турнірних очок?”

Люди гинуть за „Метал”

lviv-football — Tue, 27 Mar 2007 16:20:38 GMT

Кубок Лева

Участь приймають футболісти 1990-1991 року народження

Перші чотири команди виходять до півфіналу

Група-А І В Н П З-П О

1 тур (27.03.2007)

ФК Львів – ФК Стрий 2-1

ФК Самбір – ФК Червоноград 0-3

ФК Трускавець – ФК Дрогобич 2-3

2 тур (29.03.2007)

ФК Стрий – ФК Самбір 3-2

ФК Червоноград – ФК Трускавець 2-0

ФК Дрогобич – ФК Львів 0-3

3тур (06.04.2007)

ФК Самбір – ФК Дрогобич 0-1

ФК Трускавець – ФК Львів 1-3

ФК Червоноград – ФК Стрий 0-0

4тур (07.04.2007)

ФК Дрогобич – ФК Червоноград 0-0

ФК Львів – ФК Самбір 4-2

ФК Стрий – ФК Трускавець 2-2

5тур (08.04.2007)

ФК Самбір – ФК Трускавець 1-2

ФК Червоноград – ФК Львів 3-3

ФК Дрогобич – ФК Стрий 0-2

1/2 Фіналу (14.04.2007)

ФК Червоноград – ФК Дрогобич 3-1

ФК Львів – ФК Стрий 2-2 п.(5-4)

3-4 місця

ФК Дрогобич – ФК Стрий 0-1

Фінал

ФК Львів – ФК Червоноград 2-0

Кубок "Лева" отримали ФК "Львів"

lviv-football — Mon, 26 Mar 2007 08:29:45 GMT

У березні календар чемпіонату передбачав три поєдинки за участю „Карпат”. Проте через епідемію команда так і не змогла 18-го березня вийти на поле стадіону „Україна”, аби зіграти проти харківського „Металіста”. Тож у березні львів’яни зіграли лише два матчі – проти „Крибаса” та „Зорі”. Кращих гравців „Карпат” у цих поєдинках в опитуванні на офіційному сайті клубу (www.fckarpaty.lviv.ua) визначали вболівальники. Інформаційний центр „Карпат” пропонує свою версію п’ятірки найкращих футболістів команди у березні.

1. Лєанід Ковєль
Кращого дебюту, ніж забитий гол у першому ж матчі за нову команду, годі було й чекати. Це, до речі, оцінили й фани, які в опитуванні на офіційному сайті клубу назвали його кращим гравцем березня. Незважаючи на те, що не минуло й тижня після переходу Лєаніда до стану „зелено-білих”, наставник „Карпат” Олександр Іщенко ризикнув його поставити з перших хвилин уже першого матчу. І, як виявилося, не прогадав. У поєдинку проти „Кривбаса” Ковєль не лише забив красивий гол, а й став найкращим гравцем того матчу. Швидкість, настирність та акцентований удар – головні козирі футболіста Ковєля, у чому вже встигли переконатися вболівальники та футбольні спеціалісти України.

Доволі цікавою виглядала б пара форвардів Батіста – Ковєль, у якій техніка, гольове чуття та атлетизм бразильця поєднувалися б зі швидкістю та настирністю білоруса. Проте ці футболісти разом провели лише один матч, і поки що неозброєним оком помітно, що вони ще не зігралися. Про це свідчить хоча б епізод в луганському поєдинку, коли Батіста та Ковєль удвох втратили реальний шанс відзначитися, виходячи на одного захисника „Зорі”. Проте досвід і зіграність завжди приходять з часом, тому фани небезпідставно можуть сподіватися на те, що ця пара форвардів ще про себе заявить.

2. Василь Кобін
Мабуть, найкращий креативний гравець „Карпат” на старті другого кола. Василь Кобін традиційно після міжсезонних зборів підходить до поєдинків чемпіонату у чудовій формі, тоді як деякі інші його партнери по команді лише „втягуються” в сезон. Чи вдасться йому пройти усю дистанцію другого кола в таких ігрових кондиціях – покаже час. У березні Василь виглядав краще за своїх колег по амплуа Сучкова та Худоб’яка (останній, щоправда, більше грав не як крайній півзахисник, а на позиції „під форвардами”). Його активність на правому фланзі у домашньому матчі проти „Кривбаса” привела до голу у ворота Старцева: саме Василь зробив результативну передачу Ковєлю. Будемо сподіватися, що до поєдинку проти донецького „Металурга” цей важливий для „зелено-білих” гравець встигне відновитися після вірусного захворювання. Нагадаємо, що Василь Кобін - останній гравець команди, хто підхопив небезпечний вірус.

3. Микола Іщенко
У зимове міжсезоння Миколу Іщенка обрали капітаном команди. І хоча до капітанської пов’язки йому не звикати (свого часу Іщенко був капітаном молодіжної збірної України), проте бути капітаном команди – це завжди додаткова відповідальність. Давнього партнера Іщенка по центру захисту Андрія Распопова виставлено на трансфер, тому Миколі зараз доводиться звикати до гри свого нового напарника Тараса Петрівського. Наразі у Тараса ще занадто мало досвіду, аби безболісно влитися в основний склад команди на такій відповідальній позиції. Тому Миколі Іщенку подекуди доводиться відпрацьовувати і за себе, і за свого колегу. Два пропущених на старті голи відбулися в результаті стандартів (після подачі кутового та пенальті), і вини центру захисту у них немає. Тому гру центральної осі захисту на чолі з Миколою Іщенком у двох перших матчах після зимової перерви можна вважати цілком задовільною.

4. Мацей Налєпа
„Двічі в одну річку не ввійдеш” – це прислів’я польського голкіпера „Карпат” Мацея Налєпи, схоже, не стосується. Після того, як Андрій Тлумак підписав попередній контракт з „Металістом”, Налєпа після кількарічної перерви знову повернув собі місце голкіпера № 1. У двох стартових поєдинках Мацей пропустив два голи, проте в жодному з них його вини не було. У матчі з „Кривбасом” Петро Ковальчук забивав головою без опіки гравця „Карпат”. А в поєдинку проти „Зорі” у ворота „Карпат” забивали з 11-метрової позначки. Хороший воротар - це стабільний воротар. Жодної помилки голкіпер „Карпат” у перших двох матчах не припустився – і це найголовніше. І хоча період адаптації до поєдинків вищої ліги у поляка ще, мабуть, триває, проте вже зараз можна стверджувати, що оборонці „зелено-білих” можуть бути спокійними за свій останній рубіж. Будемо сподіватися, що Налєпа, який в одному зі своїх інтерв’ю зізнався, що навіть хотів повісити бутси на цвях, нарешті подолав уже досить затяжну кризу у своїй кар’єрі.

5. Володимир Федорів
У діях правого захисника „Карпат” за період проведення командою матчів у вищій лізі явно помітний прогрес у тактико-технічних діях. Зараз уявити собі „зелено-білих” без цього оборонця уже не можливо. Не секрет, що основний козир гри „Карпат” – це фланги. І Володимир Федорів зараз є невід’ємною частиною флангової моделі гри команди, причому не лише у захисті, а й в атакуючих діях. Схоже, критика Олександра Іщенка на початку цієї першості позитивно вплинула на Федоріва. Нагадаємо, що тоді наставник „Карпат” зазначив, що крайньому захиснику „зелено-білих” варто було б більше підключатися до атакуючих дій – мінімум 5-6 разів за тайм. Тепер футболісту, котрий грає на правому фланзі півзахисту (у двох березневих поєдинках це переважно був Кобін) набагато легше, коли за спиною є така підтримка, як Федорів.

Підготував Юрій Басенко

lviv-football — Mon, 26 Mar 2007 08:28:44 GMT

Колишній півзахисник „Карпат” нині готує „зелено-білу” зміну в клубній СДЮШОР

Менше трьох тижнів залишилося до старту другого кола попереднього турніру юнацької першості України. В ньому юним футболістам СДЮШОР „Карпати” 1992 р.н., аби здобути право грати в фінальній частині змагань, потрібно буде докласти максимум зусиль. Адже наразі вихованці популярного хавбека „Карпат” 70-их Ярослава Кікотя у своїй групі йдуть на 4-й позиції. Щоправда, від другого місця, яке гарантує путівку в фінал, їх відділяє лише два пункти.

- Ярослав Григорович, охарактеризуйте виступ Вашої команди в осінній частині сезону. Що завадило хлопцям піти на зимову перерву за більш комфортної турнірної ситуації?

- Почали ми чудово – три перемоги поспіль. Непогано провели і наступні п’ять поєдинків, хоча й втратили в них 5 очок. Спочатку ми, маючи впродовж усього матчу значну ігрову перевагу, примудрилися вдома поступитися (1:2) BRW-BIK з Володимира-Волинського, а потім у принциповому дербі з львівським УФК розійшлися миром – 0:0. Проте ці втрати не завадили нам за три тури до завершення першого кола очолювати турнірну таблицю. Але втриматися нам на позиції лідера не судилося. В Ужгороді „начудив” арбітр, дії якого інспектор оцінив незадовільною оцінкою. А в Києві у матчі з ДЮСШ-15 ми виглядали значно краще за господарів. Але що з того, коли так і не зуміли реалізувати принаймні один гольовий момент – 0:1.

- Який з матчів у першому колі був найкращим?

- Однозначно, в Києві проти ФК „Відрадний”. Команда насправді діяла дуже добре і злагоджено, посністю виконавши установку на гру. І хоча виграли ми з мінімальним рахунком (1:0), але це саме той випадок, коли рахунок не повністю відображає перевагу однієї з команд. Можливо, далося взнаки те, що це був поєдинок наступного туру після домашньої поразки від команди Володимира-Волинського, і хлопці горіли бажанням реабілітуватися. Проте такі ігри вдаються нечасто, бо в цьому віці якраз дуже бракує стабільності.

- Назвіть найбільш проблемні моменти у грі Вашої команди.

- Як і в основної команди клубу, наш найбільший головний біль – це реалізація гольових моментів. Причому стосується це не лише нашої команди. На жаль, нині по-справжньому забивні форварди на вагу золота. А от із захистом все більш-менш нормально: в 11-ти матчах ми пропустили лише 4 м’ячі, причому всі - у програних матчах.

- А кого з гравців команди можете виділити?

- Суто з педагогічних міркувань, обійдемося без прізвищ. Скажу лише, що є серед них семеро-восьмаро, з яких, за належного ставлення, має бути толк. Проте в цьому віці далеко не завжди можна стовідсотково оцінити перспективи того чи іншого гравця, бо в силу різних обставин одні розкриваються раніше, а інші - пізніше. Тому дитячий тренер обов’язково повинен мати терпіння і в жодному разі не форсувати події.

- Які найбільш характерні проблеми в роботі дитячого тренера?

- Сьогодні дуже важко з підбором кадрів. На жаль, знайти по-справжньому талановитих хлопців, які б того ж ставили перед собою максимальні цілі, в місті з кожним роком стає все важче. Адже такого поняття, як дворовий футбол, завдяки якому в минулому було знайдено не одну зірку, нині практично не існує. Усе це призводить до суттєвого зменшення конкуренції, а значить, хлопці перестають самостійно працювати над собою, самовдосконалюватися. А взяти в школу приїжджих хлопців ми наразі не можемо, бо їм немає де жити і немає кому їх контролювати – вони, як-не-як, діти. Хоча бажаючих вчитися в нашій школі є чимало. І якби мені з них вдалося взяти у свою команду принаймні 3-4 хлопців, то повірте, ми б грали значно сильніше. У цьому плані набагато легше тренерам УФК.

- А як з умовами роботи? Чого бракує для більш плідної праці?

- За останні три роки умови помітно змінилися на краще. Завдяки керівництву клубу нині ми практично повністю забезпечені формою, м’ячами і маємо можливість проводити тренувальні збори та регулярно приймати участь у турнірах. Єдиний недолік, проте він є надважливим, – це відсутність нормальних полів для тренуваннь. Зазначу, що у зимовий період ми взагалі змушені працювати в залі. Тут нам би у пригоді стало штучне поле. До речі, на всю Західну Україну жоден клуб не має такого поля. А потім дитячим тренерам дорікають, що випускники футбольних шкіл не мають належного рівня технічної підготовки. Та яка техніка, панове?.. Дай Боже, щоб діти на таких полях ноги собі не поламали!

- А які недоліки в організації юнацького футболу в Україні найбільш серйозні?

- Значно кращого бажає суддівство. Нехай не ображаються колеги по тренерському цеху, але серед нас є такі, хто прагне досягти результату будь-якою ціною, а тому частенько шукає „контакту” з суддями. Ніяк не може побороти наш дитячий футбол і практику "підстав" – вони як були, так і є. А це дуже негативно впливає на гравців, особливо в психологічному плані: поступаючись у боротьбі, в хлопців частенько пропадає віра в себе. А звідки їм знати, що суперник на 2-3 роки старший?! Причому я вже давно зауважив, що зазвичай і суддівство, і підстави – це методи ведення гри слабшими командами.

Слово батькам

Петро Мацько, батько Степана Мацька:

- М’яча Степан почав ганяти, щойно навчився ходити, а в школу „Карпат” до Ярослава Кікотя ми його привели, коли він вчився у 3-му класі. Я постійно цікавлюся, як його футбольні справи, відвідую практично всі домашні матчі. Інколи ходить на ігри і дружина. Загалом вона не має нічого проти того, що син займається футболом. Хіба шкодує його, коли приходить додому з побитими колінами. Мені дуже подобаються взаємостосунки між хлопцями в команді – насправді дружний колектив.

Наталка Куманська, мати Остапа Куманського:

- Не буду говорити про Остапа як про футболіста, про це напевне краще скаже тренер. Хоча, наскільки я розумію, Ярослав Григорович ним задоволений. А от як син, він абсолютно нормальний хлопець і я на нього не можу нарікати. Вдома завжди допоможе, правда, інколи, як і кожна дитина, може показати характер. Проте я до цього ставлюся по-філософськи, бо розумію, що це такий вік. Щодо школи, то вчиться він непогано, але напевне міг би й краще. Можливо, певним недоліком є те, що в класі навчаються тільки хлопці. Як на мене, то відсутність дівчат у класі сприяє формуванню в хлопців надмірної жорсткості. Але загалом мені їхня команда подобається: хлопці дружні, дисципліновані і привітні.

Іван Дупнак

lviv-football — Sun, 25 Mar 2007 08:27:50 GMT

Рішенням Апеляційного комітету ФФУ цього вівторка „Карпатам” на Бюро ПФЛ зарахують технічну поразку у матчі з „Металістом”

Імідж – ніщо. Очки – все. За таким принципом грає у фейр-плей харківський „Металіст” Мирона Маркевича. Здоровий глузд – ніщо. Вказівка керівництва – все. За таким принципом грають у фейр-плей комітети Федерації футболу України. Всі неугодні програють, всі угодні – виграють. Федеративна республіка ФФУ, яка розташована в будинку на вулиці Лабораторній, 1 та в Будинку футболу, живе за своїми законами, які використовує у вигідних ситуаціях, вершить самосуд і думає, що на неї немає управи...

У романі Джека Лондона „Серця трьох” є подібний епізод. Головного героя Френка Моргана затримали панамські поліцейські за вбивство, якого він не вчинив. Суд відбувся наступного дня. Суддя навіть не слухав захист і відразу ж оголосив вирок: „Повісити!”. Нікого це не здивувало. Невже Україна перетворюється на „бананову республіку”? Коли представники органів найвищого футбольного правосуддя уподібнюються до їхнього символу – богині Феміди із зав’язаними очима. Лише на секунду вони встигають підглянути через пов’язку, щоб побачити, чи на правильний бік схилилися шальки терезів. Справедливість по-їхньому – це лишень ширма, за якою ховається упередженість та суб’єктивність.

Рожева мрія Григорія Суркіса - Євро-2012 в Україні - може накритися мідним тазом після того, як представники „Карпат” подадуть апеляцію в інстанцію, вищу за КДК чи АК. Спортивний суд в Лозанні вже не керуватиметься українським правосуддям. Але це вже буде скандал. Коли в самому серці УЄФА побачать, як виконують свої обов’язки українські судді, на чию користь приймаються спірні рішення, якого штибу професіонали засідають у Будинку футболу тощо. Мовчати про це – все одно, що бути співучасником і самому впихати український футбол у багно. Відмиватися доведеться дуже довго.

Здоров’я людини дорожче за якісь нещасні три очки. Як швидко усі забули Євгена Похлєбаєва. 11 років тому він, гравець київського „Динамо”, один з найяскравіших правих хавів початку незалежного українського футболу, відновлювався після операції на пахових кільцях. Перед грою за „Динамо–2” Євген не дуже добре почувався через звичайну застуду. Але вирішив грати, бо хотів якнайшвидше закріпитися в „основі”. Наступного після гри дня, в якій він навіть гол забив, Євген просто знепритомнів на вулиці. У лікарні поставили діагноз: герпесний енцефаліт (відмирання тканин організму зсередини). Його покинула дружина, він втратив пам’ять, ледь пересувався. А все тому, що не був повністю здоровим перед грою. І ще один сумний приклад. Ще до голосування Апеляційного комітету до Почесного президента „Карпат” Петра Димінського зателефонував з Будапешта Василь Рац – зірка українського футболу 80-их, ще один правий півзахисник. Він просто хотів морально підтримати свою колишню команду. Василь, чи Ласло, як його тепер звати, добре пам’ятає, чим може закінчитися навіть не серйозна інфекція, а звичайна застуда. У грудні, коли він уже підписав контракт з „Ференцварошем”, але ще грав за „Динамо”, чекав на таксі без шапки. Вночі усю ліву половину тіла паралізувало. Довелося майже два місяці лікуватися в госпіталі...

Ростислав Ящишин

lviv-football — Sat, 24 Mar 2007 09:26:53 GMT

Щойно завершилося майже тригодинне засідання Апеляційного комітету ФФУ. Троє членів комітету проголосували за відхилення апеляції "Карпат". Один член комітету голосував за її схвалення.

Генеральний директор ФК "Карпати" Олександр Єфремов заявив, що клуб боротиметься за свої права й надалі. "Можливо, ми звернемося в Спортивний суд в Лозані, можливо, це буде цивільний суд в Києві. Так чи інакше, цю справу просто так ми не облишимо. Про подальші кроки, думаю, ми повідомимо в понеділок на масштабній прес-конференції" - повідомив гендиректор клубу.

На засіданні комітету "Карпати" представляли головний лікар Ростислав Пастушенко, керівник юридичного відділу Вадим Ладницький та генеральний директор Олександр Єфремов. Від "Металіста" були присутні заступник генерального директора Євген Красніков та керівник юридичного відділу. "Карпати" також захищав представник профспілки "Футбол України" Юрій Войнов.
КДК представляв Милетій Бальчос.

До слова, пан Бальчос запропонував командам домовитися про дату перенесення матчу. "Металіст" відмовився. Про це Інформаційному центру ФК "Карпати" повідомив юрист клубу Вадим Ладницький.

"Заступник голови КДК Бальчос не підтримував рішення КДК. В нього була пропозиція до обох клубів: дати їм термін (10 хвилин) для того, щоб ті домовилися про дату перегравання. Якщо про дату домовитися не вдасться - її мало б визначити або Бюро ПФЛ або КДК. Представники "Металісту" не мали жодного бажання домовлятися і взагалі поводились зверхньо, принаймні, мені так здалося. Вони також не вважали, що в "Карпатах" була епідемія" - повідомив керівник юридичного відділу ФК "Карпати" Вадим Ладницький.

"Нас намагався захистити представник профспілки "Футбол України" Юрій Войнов. Зокрема, він посилався на статттю 43 Конституції України, де йдеться про те, що кожна людина має право на нормальні умови праці. Саме ж голосування тривало недовго. Голова комітету повідомив, що рішення КДК залишилося в силі. Мотивація рішення Апеляційного комітету буде оприлюднена сторонам протягом 5 днів".

Інформаційний центр ФК "Карпати"

lviv-football — Fri, 23 Mar 2007 09:25:38 GMT

"Про ситуацію навколо перенесення матчу „Карпати” – „Металіст” дізнався з інтернету. З Угорщини мені важко прокоментувати цей інцидент, оскільки я можу чогось і не знати. Проте якщо в команді і справді стільки хворих футболістів (а наскільки я знаю, це підтверджуюють відповідні довідки лікарів), то поєдинок потрібно перенести. - повідомив Інформаційному центру ФК "Карпати" легендарний український півзахисник, екс-карпатівець Василь Рац. - Адже виходити на поле дублюючим складом, на мою думку, неправильно. Потрібно також, аби суперник поставився до цієї ситуації з розумінням. Але в першу чергу необхідно, аби це питання справедливо вирішили керівні футбольні органи країни. У моїй кар’єрі, до речі, такі випадки не траплялися."

Інформаційний центр ФК „Карпати”

lviv-football — Thu, 22 Mar 2007 09:24:40 GMT

ФК „Карпати” припиняє будь-яку співпрацю з виданнями «Спорт-Экспресс в Украине» та «Команда» і відкликає акредитаційні картки їхніх спеціальних кореспондентів. Вдатися до цього кроку клуб змусили брудні та неправдиві «статті», що з`являлися у цих виданнях впродовж останнього тижня. Півник-когутик на першій шпальті, що у російському „Спорт-Експресі” символізує оперативність, в українській версії газети перетворився на покірного ручного птаха, що повинен дзьобати неугодних його господарю.

Віддавна відома своєю „любов’ю” до „Карпат” газета „Команда”, висвітлюючи останні у львівському клубі події, вкотре відверто спотворила факти і намагалася ввести в оману українських вболівальників. Газета, що ревно позиціонує себе як об’єктивне, незаангажоване видання стала командою одного клубу, хазяїн якого обирає тактику на кожен „матч”, нехтуючи правилами „чесної гри” і вдаючись до брудних прийомів. Аби потрапити до „основного складу” і, щонайголовніше, отримати преміальні, гравці „Команди” перетворилися на брехунів та підлабузників.

Генеральний директор ФК "Карпати" Олександр Єфремов

lviv-football — Thu, 22 Mar 2007 09:23:28 GMT

Сьогодні зранку усі футболісти „Карпат”, за винятком капітана Миколи Іщенка (на фото), зібралися на базі в Брюховичах та провели перше тренування після хвороби. Утім, повноцінним тренуванням це назвати важко, адже футболісти лише провели пробіжку. Про це Інформаційному центру ФК "Карпати" повідомив спортивний директор клубу Юрій Дячук-Ставицький.

За словами Юрія Михайловича, гравці займалися під наглядом лікарів та масажистів. „Прикутих до ліжка гравців уже немає, але під час пробіжки час від часу в гравців можна було почути кашель. Ми будемо займатися реабілітацією і готуватися до матчу проти донецького „Металурга”. Перші тренування, ясна річ, пройдуть без навантажень. Футболісти вживають вітаміни, щоб якнайшвидше відновитися від хвороби. Нормальні, повноцінні тренування ми будемо проводити, мабуть, з понеділка” - сказав спортивний директор.

А учора карпатівці займалися у кількості... восьми гравців. З першої команди тренувалися Шмаков, Фещук, Ґодвін, Сворак, Сагайдак та Пшеничних, з другої - Ткачук і Бідловський. Гравці займалися лише біговими вправами, трохи пограли в „квадрат”. По воротах навіть не били, оскільки не було кому їх захищати...

Бажаємо нашим хлопцям якнайшвидшого одужання та повернення на футбольне поле!

Інформаційний центр ФК „Карпати”

lviv-football — Wed, 21 Mar 2007 09:31:08 GMT

„Невже потрібно ризикувати здоров’ям футболістів заради кількох турнірних очок?” Відкритий лист президента ПФЛ Равіля Сафіулліна

Футбольним клубам України
Українським уболівальникам

Дорогі друзі, колеги!

Останнім часом Професіональна футбольна Ліга України стає об’єктом безпідставних звинувачень. Особисто я нічого не маю проти конструктивної критики, однак нападки на адресу Ліги давно стали критиканством. Не стала винятком і реакція деяких футбольних високопосадовців на рішення Бюро ПФЛ про перенесення матчу 19-го туру «Карпати» - «Металіст». Здавалося б, логічне й обґрунтоване рішення Бюро, підтримане 17-ма з 18-ти його членів (серед яких шестеро представляють ФФУ, а саме М. Бальчос – заступник голови КДК, В. Дердо – голова Комітету арбітрів, А. Дяченко – голова Інспекторського комітету, В. Загоруйко – директор інформаційно-аналітичного центру, Д. Лутюк – відповідальний секретар КДК, К. Віхров – голова технічного Комітету), та ще й базоване на прецеденті дворічної давнини, не мало б дати привід для неоднозначних трактувань та домислів.

Але, як виявилося, привід був знайдений. Єдиний голос «проти» належить першому віце-президенту ФФУ Сергію Стороженку. До речі, Сергій Михайлович окрім обов’язків першого віце-президента ФФУ виконує функції заступника голови Харківської обласної держадміністрації. Показово, що в 17-ти членів Бюро не виникло ані натяку на сумнів у необхідності перенесення матчу «Карпати» - «Металіст». Сімнадцятеро фахівців врахували необхідність дотримання принципів Fair Play та, що головне у цій ситуації, здоров’я футболістів. Тоді як лише один цими принципами знехтував. Звинувативши при цьому ПФЛ України в «подвійних стандартах». Даруйте, стандарт-то якраз один, як і було в ситуації з «Дніпром» два роки тому, коли через епідемію у дніпропетровській команді їх поєдинок проти запорізького «Металурга» був перенесений на пізніший термін. До честі запоріжців, вони не піднімали PR-кампаній в пресі, не роздмухували непотрібні скандали і не пропонували дніпропетровцям виставити на матч дублерів.

І головне: невже потрібно ризикувати здоров’ям футболістів заради кількох турнірних очок? Основне прагнення ПФЛ у подібних випадках спрямоване на те, щоб матчі все ж відбувалися. Нагадаю, як позаминулого сезону «Динамо» через нельотну погоду не зуміло вчасно прибути на календарний матч до Кривого Рога. Якщо виходити з логіки Ігоря Суркіса, викладеної у його листі на підтримку позиції «Металіста, ПФЛ тоді мала знехтувати інтересами вболівальників, які передусім хотіли побачити цікавий футбол, і суворо дотримуючись дат календаря, зарахувати динамівцям поразку. Але матч було перенесено й зіграно наступного дня. Минулого року без жодного опору з боку КДК Бюро ПФЛ через епідемію грипу перенесло матч «Поділля» - «Шахтар-2».

Ми розуміли, що рішення Бюро може бути неприйнятним для одного з клубів. Однак ми керувалися виключно положеннями Регламенту змагань, зокрема статтею 10 пунктом 8, згідно якого за форс-мажорних обставин право прийняття рішення щодо зміни місця і (або) дати проведення матчу належить Бюро.

До речі, перенесення матчів через хвороби та епідемії – це не суто український винахід, як дехто вважає. Подібна практика існувала й існує в європейському футболі. Зокрема, 27 лютого 2007 року матч Кубка ліги в Польщі «Арка» (Гдиня) - «Лех» (Познань) було перенесено через епідемію грипу в команді з Гдині. 12 квітня 2006 року ПФЛ Чехії вирішила перенести два матчі за участю «Брно» через епідемію грипу. Шотландська Прем’єр-Ліга через епідемію перенесла матч «Селтика», а Шотландська Футбольна Асоціація на два тижні змістила кубковий поєдинок «Данді Юнайтед», у складі якого було восьмеро хворих на грип.

Сьогодні з газетних шпальт та телеекранів лунають цитати з інтерв’ю футбольних керівників різного ґатунку: мовляв, «восьмеро хворих – то грайте дублем», або «відновлюйте хворих, часу до гри достатньо». Однак варто розрізняти травми, яким можна зарадити, і епідемії, від яких ніхто не застрахований . До того ж, у такому випадку потрібно враховувати й реальну небезпеку від наслідків впливу фізичних навантажень на організм футболіста, що не відновився після хвороби. Ситуація ж у «Карпатах» склалася таким чином, що через епідемію фактично вся команда (а мова вже йде про 13 футболістів, які злягли від вірусу) опинилася на лікарняному, відтак про навчально-тренувальний процес не може бути й мови. Як і не може бути двозначності в трактуваннях з цього приводу форс-мажорної ситуації. І ще. Як подібні заяви футбольних високопосадовців співвідносяться з гаслами ФІФА - «Заради гри!» та УЄФА - «Ми піклуємося про футбол!»?

Як на мене, з огляду на вищенаведене, в неупередженої людини не може залишитися сумнівів щодо правового та етичного підґрунтя правильності рішення Бюро Ліги про перенесення матчу «Карпати» - «Металіст».

З повагою, Президент ПФЛ України Равіль Сафіуллін

ФК Трускавець

ФК Дрогобич

ФК Червоноград

lviv-football — Tue, 20 Mar 2007 05:16:17 GMT

Чому „Карпати” не могли вийти на поле в неділю
Люди гинуть за „Метал”

Матч „Карпати” – „Металіст” вчора у Львові так і не відбувся. У гонитві за „бронзою” чемпіонату харківський клуб „за сприяння” Федерації Футболу України знехтував проханням „зелено-білих” перенести поєдинок на пізніший термін через епідемію в команді. Бронзовий блиск металу для команди з Харкова виявився ближчим, аніж людяність, порядність і, зрештою, професійна етика. „Металіст” Мирона Маркевича зробив свій вибір, таки переступивши через газон стадіону „Україна”. Газон, на якому, за іронією долі, Маркевич одного разу вже здобув „бронзу”...

І як тут не згадати виліт „Карпат” з вищої ліги? Тоді, після першого кола, команда мала усі шанси боротися за медалі, а коли розпочалося друге коло, вона просто скотилася донизу. Чи то пак, їй „допомогли” скотитися. Що ми маємо тепер? У першому колі „Карпати” приємно дивували і теоретично могли втрутитися у боротьбу за третє місце. Та вже у перших матчах другого кола „Карпати” почали „вбивати”. Декого „зелено-білі” не просто дивували, а дратували. У певних людей алергія на поєднання зеленого та білого кольорів, схоже, не вилікувалася. Дехто знову намагається не те, що встромляти палки в колеса, а просто виставити команду на посміх власних уболівальників. Не вийде. Не цього разу...

Неприємно і соромно за тих, хто сидить у нашій Федерації футболу. Все, що там відбувається, нагадує ясен Іггдрасиль. Згідно зі скандинавською міфологією це красиве і величне дерево розпростерте над усіма світами, а його гілки піднімаються до небес. Усе прекрасно у ньому, от лише коріння ясена гризе дракон Нідхьогг. Рано чи пізно, дерево впаде. Яким би не був красивим Дім футболу, що його збудувала федерація, там таки бракує однієї речі. Як влучно висловився один із власників клубу вищої ліги, фонтану потрібен добрячий напор води, аби змити невидимий бруд з українського футболу.

Та не будемо самі себе обманювати – ті, хто смикають за ниточки футбольні маріонетки, прекрасно розуміють: чим гірше – тим краще. Для них, ясна річ. І йдеться тут не про Дім футболу. Його можна зачепити побіжно. От, зовсім недавно у ньому побував і усіляко розхвалив президент ФІФА Зепп Блаттер. На прес-конференції йому задали одне питання, що аж ніяк не пов’язане з перебуванням в Україні. Звісно, журналіст, який поставив запитання, наперед знав відповідь. Мовляв, як пан Блаттер ставиться до того, що одна з команд просить перенести її матч через ХВОРОБУ (саме слово хвороба, а не епідемія прозвучало у питанні. – Авт. ) семи гравців? І як ви думаєте, що на це відповів необізнаний із ситуацією президент ФІФА? Воно, як мінімум, його здивувало.

А й справді, що таке семеро гравців? Окрім них, є ж ще багато. От у Федерації футболу хтось у двох карпатівських командах налічив понад 60 футболістів. Погано рахуєте, панове. Якщо вже на це пішло, то порахуйте і дітей зі СДЮШОР „Карпати”, і таких же дітей з Львівського спортінтернату. Буде ще більше. Але ж той, хто ставив запитання Блаттеру, чомусь не згадав слова „епідемія”. Мабуть, тоді президент ФІФА дав би зовсім іншу відповідь. Адже прикладів, коли матчі переносилися саме через епідемію, було більше, ніж достатньо.

Йдемо далі. У цій тяганині з переносом матчу чітко простежується лінія Сергія Стороженка. Ця людина – сторож інтересів харківського „Металіста”. Сам народився у Харкові, працює заступником голови обласної адміністрації. Заодно і віце-президент ФФУ. А ще - член Бюро ПФЛ. Він єдиний (!) не проголосував за перенос матчу на засіданні Бюро. Інші 17 членів проголосували „за”... Очевидно, цей пан вніс свою лепту у голосуванні Контрольно-дисциплінарного комітету, що призупинив дію рішення Бюро ПФЛ. Скажімо так, рішення КДК після того, як президент „Металіста” Ярославський наскандалив на провідних телеканалах, можна було передбачити.

Але що це? Чи члени і голова КДК не мають зеленого поняття, де вони працюють? Чи його голова Стефан Решко щось переплутав? Адже КДК приймає рішення простою більшістю голосів. Порахувати до шести не так вже й складно, правда, пане Решко? Отже, рахуємо: з шести членів КДК троє - „за” Металіст”, один утримався і двоє „проти”. Проста більшість – це 4 голоси. І аж ніяк не 3! То яким же циніком потрібно бути, щоб після цього казати, що КДК прийняв рішення не переносити матч „Карпати” – „Металіст”? Для кого ця бутафорна маріонеткова організація?

По-суті, КДК плюнув в обличчя Бюро ПФЛ. І, очевидно, ті, хто голосували „за” „Металіст”, вважають членів Бюро дилетантами та неуками. Ще можна зрозуміти якесь спірне рішення, 50 на 50, але коли таке? Для чого голосували ті 17 членів? Хто поцікавився їхньою думкою? Невже голова КДК ще до початку засідання знав її рішення?

До речі, цікава деталь. „Металіст” у цій ситуації вважає (чи хоче вважати?), що „Карпати” образили їхній клуб, не порадившись про перенос гри. Але ж було інакше! Коли стало зрозуміло, що футболістів скосила епідемія, Петро Димінський зв’язався з Равілем Сафіулліним, який тоді був у Львові. Президент ПФЛ зрозумів ситуацію, відразу попросив центральний офіс підготуватися до процедурних моментів. Серед них, ясна річ, і повідомлення керівництва „Металіста”. Нам відомо, що спочатку представник харків’ян пристав на пропозицію ПФЛ про перенос матчу. На жаль, лише на словах. Цей момент став „козирем” „Металіста”, бо про згоду чи то забули, чи не бажали згадувати. „Металіст” веде боротьбу за бронзу. Три очки для них – це ковток свіжого повітря. Це нові сили, впевненість у собі. Три очки, які можна здобути на „халяву”...

Це все – питання принципу, зухвальства, підлості. Це все на рівні „Ти мені друг?” чи „Ти мене поважаєш?”. У цій медалі є й інший бік. Хто мав грати? Станом на вчора, тобто у день матчу, була така ситуація: з 22-ох гравців першої команди 11 хворих на вірусну інфекцію, 1 травмований, 1 дискваліфікований. Отже, залишається 9. У двох з них вчора були помітні симптоми тієї ж зарази. Додайте сюди хворих головного тренера та масажиста. Можна було заявити кілька гравців з другої команди? Можна, але тут теж є свої нюанси. Ще у суботу гравці „Карпат-2” автобусом виїхали в Болгарію готуватися до сезону. Через форс-мажор автобус затримали, а з футболістів „Карпат»-2 та кількох здорових запасних карпатівців на ходу „склепали” „дубль” і виставили його проти „дублю” „Металіста”. Відразу після гри „Карпати”-2 поїхали в Болгарію. То хто ж мав грати у неділю? Равіль Сафіуллін влучно сказав, що здоров’я гравців стоїть вище за якісь очки...

Ростислав Ящишин