Матч „Карпати” – „Металіст” вчора у Львові так і не відбувся. У гонитві за „бронзою” чемпіонату харківський клуб „за сприяння” Федерації Футболу України знехтував проханням „зелено-білих” перенести поєдинок на пізніший термін через епідемію в команді. Бронзовий блиск металу для команди з Харкова виявився ближчим, аніж людяність, порядність і, зрештою, професійна етика. „Металіст” Мирона Маркевича зробив свій вибір, таки переступивши через газон стадіону „Україна”. Газон, на якому, за іронією долі, Маркевич одного разу вже здобув „бронзу”...

І як тут не згадати виліт „Карпат” з вищої ліги? Тоді, після першого кола, команда мала усі шанси боротися за медалі, а коли розпочалося друге коло, вона просто скотилася донизу. Чи то пак, їй „допомогли” скотитися. Що ми маємо тепер? У першому колі „Карпати” приємно дивували і теоретично могли втрутитися у боротьбу за третє місце. Та вже у перших матчах другого кола „Карпати” почали „вбивати”. Декого „зелено-білі” не просто дивували, а дратували. У певних людей алергія на поєднання зеленого та білого кольорів, схоже, не вилікувалася. Дехто знову намагається не те, що встромляти палки в колеса, а просто виставити команду на посміх власних уболівальників. Не вийде. Не цього разу...

Неприємно і соромно за тих, хто сидить у нашій Федерації футболу. Все, що там відбувається, нагадує ясен Іггдрасиль. Згідно зі скандинавською міфологією це красиве і величне дерево розпростерте над усіма світами, а його гілки піднімаються до небес. Усе прекрасно у ньому, от лише коріння ясена гризе дракон Нідхьогг. Рано чи пізно, дерево впаде. Яким би не був красивим Дім футболу, що його збудувала федерація, там таки бракує однієї речі. Як влучно висловився один із власників клубу вищої ліги, фонтану потрібен добрячий напор води, аби змити невидимий бруд з українського футболу.

Та не будемо самі себе обманювати – ті, хто смикають за ниточки футбольні маріонетки, прекрасно розуміють: чим гірше – тим краще. Для них, ясна річ. І йдеться тут не про Дім футболу. Його можна зачепити побіжно. От, зовсім недавно у ньому побував і усіляко розхвалив президент ФІФА Зепп Блаттер. На прес-конференції йому задали одне питання, що аж ніяк не пов’язане з перебуванням в Україні. Звісно, журналіст, який поставив запитання, наперед знав відповідь. Мовляв, як пан Блаттер ставиться до того, що одна з команд просить перенести її матч через ХВОРОБУ (саме слово хвороба, а не епідемія прозвучало у питанні. – Авт. ) семи гравців? І як ви думаєте, що на це відповів необізнаний із ситуацією президент ФІФА? Воно, як мінімум, його здивувало.

А й справді, що таке семеро гравців? Окрім них, є ж ще багато. От у Федерації футболу хтось у двох карпатівських командах налічив понад 60 футболістів. Погано рахуєте, панове. Якщо вже на це пішло, то порахуйте і дітей зі СДЮШОР „Карпати”, і таких же дітей з Львівського спортінтернату. Буде ще більше. Але ж той, хто ставив запитання Блаттеру, чомусь не згадав слова „епідемія”. Мабуть, тоді президент ФІФА дав би зовсім іншу відповідь. Адже прикладів, коли матчі переносилися саме через епідемію, було більше, ніж достатньо.

Йдемо далі. У цій тяганині з переносом матчу чітко простежується лінія Сергія Стороженка. Ця людина – сторож інтересів харківського „Металіста”. Сам народився у Харкові, працює заступником голови обласної адміністрації. Заодно і віце-президент ФФУ. А ще - член Бюро ПФЛ. Він єдиний (!) не проголосував за перенос матчу на засіданні Бюро. Інші 17 членів проголосували „за”... Очевидно, цей пан вніс свою лепту у голосуванні Контрольно-дисциплінарного комітету, що призупинив дію рішення Бюро ПФЛ. Скажімо так, рішення КДК після того, як президент „Металіста” Ярославський наскандалив на провідних телеканалах, можна було передбачити.

Але що це? Чи члени і голова КДК не мають зеленого поняття, де вони працюють? Чи його голова Стефан Решко щось переплутав? Адже КДК приймає рішення простою більшістю голосів. Порахувати до шести не так вже й складно, правда, пане Решко? Отже, рахуємо: з шести членів КДК троє - „за” Металіст”, один утримався і двоє „проти”. Проста більшість – це 4 голоси. І аж ніяк не 3! То яким же циніком потрібно бути, щоб після цього казати, що КДК прийняв рішення не переносити матч „Карпати” – „Металіст”? Для кого ця бутафорна маріонеткова організація?

По-суті, КДК плюнув в обличчя Бюро ПФЛ. І, очевидно, ті, хто голосували „за” „Металіст”, вважають членів Бюро дилетантами та неуками. Ще можна зрозуміти якесь спірне рішення, 50 на 50, але коли таке? Для чого голосували ті 17 членів? Хто поцікавився їхньою думкою? Невже голова КДК ще до початку засідання знав її рішення?

До речі, цікава деталь. „Металіст” у цій ситуації вважає (чи хоче вважати?), що „Карпати” образили їхній клуб, не порадившись про перенос гри. Але ж було інакше! Коли стало зрозуміло, що футболістів скосила епідемія, Петро Димінський зв’язався з Равілем Сафіулліним, який тоді був у Львові. Президент ПФЛ зрозумів ситуацію, відразу попросив центральний офіс підготуватися до процедурних моментів. Серед них, ясна річ, і повідомлення керівництва „Металіста”. Нам відомо, що спочатку представник харків’ян пристав на пропозицію ПФЛ про перенос матчу. На жаль, лише на словах. Цей момент став „козирем” „Металіста”, бо про згоду чи то забули, чи не бажали згадувати. „Металіст” веде боротьбу за бронзу. Три очки для них – це ковток свіжого повітря. Це нові сили, впевненість у собі. Три очки, які можна здобути на „халяву”...

Це все – питання принципу, зухвальства, підлості. Це все на рівні „Ти мені друг?” чи „Ти мене поважаєш?”. У цій медалі є й інший бік. Хто мав грати? Станом на вчора, тобто у день матчу, була така ситуація: з 22-ох гравців першої команди 11 хворих на вірусну інфекцію, 1 травмований, 1 дискваліфікований. Отже, залишається 9. У двох з них вчора були помітні симптоми тієї ж зарази. Додайте сюди хворих головного тренера та масажиста. Можна було заявити кілька гравців з другої команди? Можна, але тут теж є свої нюанси. Ще у суботу гравці „Карпат-2” автобусом виїхали в Болгарію готуватися до сезону. Через форс-мажор автобус затримали, а з футболістів „Карпат»-2 та кількох здорових запасних карпатівців на ходу „склепали” „дубль” і виставили його проти „дублю” „Металіста”. Відразу після гри „Карпати”-2 поїхали в Болгарію. То хто ж мав грати у неділю? Равіль Сафіуллін влучно сказав, що здоров’я гравців стоїть вище за якісь очки...

Ростислав Ящишин